Вимоги до проведення енергетичного аудиту (далі – ЕА) регламентовано низкою нормативних документів, основними серед яких є ДСТУ ISO 50002:2016 Енергетичні аудити. Вимоги та настанова щодо їх проведення та ДСТУ EN 16247-1:2015 Енергетичні аудити. Частина 1. Загальні вимоги.

Етапи ЕА регламентовано п. 5 ДСТУ ISO 50002:2016 та п. 5 ДСТУ EN 16247-1:2015.

На першому етапі замовник та виконавець узгоджують план проведення ЕА, зокрема обговорюють характер та обсяг робіт, мету ЕА, часові межі, очікувані результати та форму звіту, зобов’язання сторін, надання первинної інформації про об’єкт ЕА та інші організаційні питання. На цьому етапі енергоаудитор інформує організацію-замовника про засоби, обладнання та послуги, необхідні для проведення ЕА.

Під час попередньої наради призначають відповідальних осіб, які будуть супроводжувати енергоаудитора впродовж проведення ЕА, забезпечувати взаємодію між сторонами; визначають ролі та обов’язки всіх працівників, залучених до проведення ЕА; обговорюють незвичні умови, які можуть вплинути на ЕА. Також узгоджують порядок доступу енергоаудитора до об’єкта ЕА, забезпеченість ресурсами, технічною документацією та іншими даними; обговорюють вимоги щодо спеціальних вимірювань тощо.

На етапі збирання інформації енергоаудитор збирає та узагальнює масив даних, які забезпечують цілі ЕА, шляхом проведення опитувань, вивчення документів і здійснення необхідних вимірювань.

Одночасно зі збором інформації енергоаудитор проводить огляд об’єкта ЕА, а саме він повинен: здійснити оцінку використання енергії об’єктом ЕА; зрозуміти взаємозв’язок встановлених режимів роботи та поведінки користувачів, а також їхній вплив на споживання енергії та енергетичну ефективність; виробити попередні рекомендації для підвищення рівня енергоефективності; скласти перелік ділянок та процесів, щодо яких потрібно отримати додаткові дані.

Після збору даних та огляду об’єкта ЕА енергоаудитор здійснює аналіз масиву інформації. На цьому етапі енергоаудитор повинен оцінити обґрунтованість та доступність наданих йому даних. Енергоаудитор установлює та оцінює поточний рівень енергоефективності, на основі якого визначає можливості для її підвищення. Також він повинен оцінити вплив кожної з можливостей на поточний рівень енергоефективності.

За результатами проведеного ЕА виконавець повинен представити звіт, за допомогою якого необхідно задовольнити дві цілі:

• надати замовнику факти, необхідні для прийняття інформаційних рішень відповідно до рекомендацій, викладених у звіті;
• зацікавити замовника у виконанні максимальної кількості рекомендацій.

Для успішного сприйняття звіту, варто дотримуватися наступних рекомендацій:

1. вивчити аудиторію, яка буде працювати зі звітом, та адаптувати його під неї. Для цього звіт умовно можна поділити на три блоки: резюме, опис структури енергоспоживання та технічний додаток;
2. використовувати простий стиль написання;
3. подавати інформацію, підкріплюючи її наочними прикладами (схеми, таблиці, рисунки, діаграми, графіки тощо);
4. використовувати загальноприйняті одиниці вимірювання;
5. чітко формулювати рекомендації;
6. подавати інформацію логічно і послідовно;
7. ретельно перевірити і вичитати звіт.

Структурно звіт складається з кількох частин і починається з резюме, в якому перераховуються рекомендовані заходи зі збереження енергії, а також відображаються витрати на практичну реалізацію рекомендацій та сума заощаджень. Цей розділ призначений для тих, хто хоче побачити лише кінцевий результат. Резюме також може мати форму простої зведеної таблиці та/або короткого тексту, якими пояснюються рекомендації. Можливе наведення іншої інформації, необхідної для практичної реалізації рекомендацій.

План енергоменеджменту призначений для регулювання споживання енергії та надається для тих, хто буде приймати рішення стосовно розробки програми енергоменеджменту. У цьому розділі наводяться: перелік можливих енергозберігаючих заходів; розрахунок енергетичних витрат; економічні розрахунки; розрахунок зменшення шкідливих викидів у навколишнє середовище.

У технічному розділі вказується інформація про обладнання, а також аудиторські рекомендації. Сюди входять технічна характеристика об’єктів ЕА, аналіз системи обліку паливно-енергетичних ресурсів, характеристика енергетичних витрат, аналіз використання енергоресурсів, енергетичний баланс, розробка енергоефективних заходів, тобто ті розрахунки, які підтверджують рекомендації, та будь-яка інша конкретна інформація, яка стосується виконання рекомендацій.

У додатках наводиться довідкова та/або допоміжна інформація, яка стосується проведення ЕА.

Орієнтовна структура звіту:

1. Вступ;
2. Загальні відомості про Підприємство (в т.ч. опис поточного стану об’єктів ЕА);
3. Технічна характеристика Підприємства (в т.ч. технічна характеристика об’єктів ЕА);
4. Аналіз системи обліку ПЕР;
5. Характеристика енергетичних витрат Підприємства;
6. Аналіз використання енергоресурсів;
7. Енергетичний баланс Підприємства;
8. Розробка енергоефективних заходів:
   1. Підготовка переліку можливих енергозберігаючих заходів для впровадження на Підприємстві;
   2. Розрахунок енергетичних витрат об’єктів Підприємства після впровадження заходів;
   3. Економічні розрахунки з аналізом рентабельності та формування переліку з ранжуванням енергоефективних заходів згідно з їхньою економічною доцільністю;
   4. Розрахунок зменшення шкідливих викидів у навколишнє середовище за рахунок енергоефективних заходів;
9. Додатки (допоміжна інформація).

На заключній нараді енергоаудитор проводить презентацію замовнику основних результатів ЕА, відповідає на запитання, після чого вони обговорюють подальші дії.

Важливим аспектом під час проведення ЕА є зворотний зв’язок. Одним із варіантів встановлення зворотного зв’язку із замовником є розроблення анкети з оцінки аудиторської служби та звіту. Необхідно надати можливість замовнику зробити відгук про якість виконаної роботи з проведення ЕА.