Як визначитися з необхідною потужністю та кількістю енергії, що необхідна для вашої оселі?
Почнемо з енергоаудиту:

1. Для попередньої оцінки потреби в енергії на електропостачання чи на опалення беремо свої платіжки за зимові місяці і ділимо це споживання на 30 днів і отримуємо вашу добову потребу.

По опаленню трошки складніше, так як там показники в Гкал або в куб. м газу, але все спрощується, якщо знати перевідні коефіцієнти: 1 Гкал = 1163 кВт-год, а 1 куб. м. газу = 8 кВт-год.
Ще знадобиться оцінка по гарячій воді – 1 куб . м це приблизно 50 кВт-год.

2. Визначаємо середню потужністю та що в кВт. Достатньо просто поділити добове споживання на 24 год.

На прикладі трьохкімнатної квартири 70 кв. м. в панельному будинку:
Споживання елктроенергії за місяць: 130 кВт-год. Значить добова потреба в електроенергії 130/30=4,3 кВт-год. А середня потужність = 4,3/24=0,18 кВт, або 180 Вт.
Споживання теплової енергії з платіжки (розраховано по загальнобудинковому лічильнику пропорційно площі) становило 1,12 Гкал. Тобто добова потреба 1,12х1163/30 =43 кВт-год/добу, а потужність на опалення – 1,8 кВт. (слід зазначити, що зовнішня температура в тому місяці була близько -4, тому для нижчої температури потужність і споживання будуть більшими).
Було спожито 4 куб. м гарячої води, що в енергетичних одиницях становитиме 4х50/30=6,7 кВт-год/добу, а серденя потужність становитиме 0,28 кВт, або 280 Вт.
Тож маємо:
За добу необхідно 4,3 кВт-год на електропостачання, 43 кВт-год на опалення та 6,7 кВт-год на гарячу воду. Загалом 54 кВт-год.
При цьому потужність становитиме відповідно 0,18 кВт, 1,8 кВт та 0,28 кВт. Загалом 2,26 кВт.

Як підібрати генератор/зарядну станцію/опалювальний пристрій?

Для відповіді на ці питання необхідно зробити наступне:

1. Переписати потужності побутової техніки(приладів), які для вас критичні в період тривалих блекаутів.
2. Спробувати прожити один день в режимі “тотальної економії”, щоб зафіксувати ваші критичні потреби в електроенергії.

По першому питанню все просто:
Беремо прилади, дивимось на шильдик, в паспорт, або в каталог на сайті продавця і виписуємо такий параметр як потужність. Вона може бути в кВт або в Вт (якщо в Вт то треба буде поділити на 1000, щоб перейти до кВт).
Для прикладу – деякі усереднені цифри:
Світлодіодна лампа – 0,01 кВт (10 Вт).
Електрочайник – 1-2 кВт;
Мікрохвильова піч – 0,8-1,2 кВт;
Одна конфорка електроплити – 1,5 кВт;
Комп’ютер – 0,15 кВт (150 Вт);
Ноутбук – 0,08 кВт (80 Вт);
Холодильник – 0,3 кВт.
Електробойлер – 2 кВт.
Для чого це потрібно? Будь яке джерело енергії тим дорожче чим більшу потужність воно видає і вміння правильно організувати черговість включення приладів – дозволить вам суттєво зекономити.
Для розуміння скільки енергії буде спожито приладом, можна скористатися простою формулою – Спожита енергія в кВт-год = Потужність в кВт помножена на час роботи приладу в годинах. Наприклад ми знаємо, що наш ноутбук працює 5 години і споживає потужність 0.08 кВт (80 Вт). Отже його споживання за добу буде 0,08 х 5 = 0,4 кВт-год. (це нам знадобиться для підбору ємності акумуляторів, або для розрахунку кількості пального на генератор).
Перелік вище дозволяє вже оцінити потужність резервного генератора. Так якщо, забезпечити режим при якому не вмикатимуться одночасно два потужні прилади (наприклад електрокомфорка + чайник) то з врахуванням освітлення і малопотужних приладів не потрібно потужності більше 3 кВт.
Переходимо до другого завдання – споживання в економному режимі:
Перепишіть показники лічильника електроенергії і з цього часу намагайтесь обмежити себе в споживанні електроенергії протягом доби (важливо протриматися добу – з огляду на те, що саме добовий цикл є найбільш показовим). І знову зафіксуйте показники лічильника. Наприклад сьогодні він показав 33445,5 кВт-год, а завтра в цей самий час 33446,8. Значить ваше добове споживання в економному режимі становитиме 33446,8-33445,5=1,3 кВт-год. (як ми порахували раніше 0,4 з них пішло на живлення нашого ноутбуку).

Як підібрати систем резервування електропостачання?

Якщо ви зібрали інформацію, про яку ми говорили в вище, то зможете систематизувати це наступним чином:

1. Потужність приладів, що можуть бути включені одночасно.

При цьому для приладів, що містять двигун (холодильник, насос) потужність потрібно буде помножити на 4. Для того щоб ваше резервне джерело змогло витримати пускові струми.
Правильно підібрана черговість приладів дозволить зекономити на потужності генератора – тому не бажано планувати, що одночасно у вас буде працювати наприклад праска і електрочайник і ще й холодильник буде періодично вмикатися.
З розрахунку можна буде прибрати електробойлер, якщо ви будете вмикати його лише вночі по таймеру.
Припустимо необхідно, щоб у одночасно працював холодильник 300 Вт (0,3 кВт) та 3 лампи по 10Вт (0.01 кВт), 2 ноутбуки по 70 Вт (0,07 кВт) і насос для скважини в 1 кВт.
Тоді потужність генератора/інвертора буде становити: 0,3 х 4 + 0,02 х 3 + 0,07 х 2 + 1 х 4 = 5,4 кВт.
Доречі це пікова потужність. В середньому споживання буде склади (без врахування пускових струмів) 0,3 + 0,02 х 3 + 0,07 х 2 + 1 = 1,5 кВт.
Тобто без додаткових пристроїв вам потрібен генератор чи інвертор, на 5.5-6 кВт.
Але якщо на насос ви встановите пристрій для плавного пуску, то цілком зможете обмежитися генератором чи інвретором/зарядною станцією на 2-3 кВт.
Тепер щодо тривалості роботи. Якщо ви зібрали дані про своє середньодобове споживання (звичайне або “економне”) і у вас вийшло наприклад 1,6 кВт-год за період на який ви бажаєте зарезервуватись. Ємність батареї має складати близько 2 кВт-год (з огляду на втрати під час заряду/розряду, а також на те що небажано розряджати акумулятор “в нуль”). Але є важливий нюанс. Лише батареї з літієвої серії можуть заряджатися швидко, тому якщо планується жити в режимі наприклад 5 годин світло є 5 – відсутнє, то зарезервуватися свинцевими чи гелієвими акумуляторами не вийде. Та й загалом попри більшу вартість LiFePo4 батарей за рахунок більшої кількості циклів – вони обійдуться у підсумку дешевше.
Тож тепер ви вже можете підібрати генератор (лише для приватних будинків), зарядну станцію, або набір інвертор+акумулятор (по суті та ж зарядна станція, але часто буде коштувати дешевше ніж її переносний аналог).
Вам потрібно щоб їх потужність була не менша ніж порахована вище, а ємність батерей (для батарейних систем) відповідала Вашим потребам для комфортного або економного споживання.

Як  підібрати систему резервування теплопостачання для квартири в багатоповерховому будинку?

Доречі це напевно найбільш складна задача з огляду на необхідні обсяги енергії. Вище ми визначили, що середня потреба в тепловій енергії для трьохкімнатної квартири 70 кв. м. в панельному будинку, склала: 43 кВт-год/добу, а потужність – 1,8 кВт. Подумаємо яким чином можна це зарезервувати хоча б на 4 години.
Спочатку про доступні енергоносії:
Будь-які паливні (дрова, газ, спирт і т. д.) для квартири не підходять так, як неможливо нормально відвести продукти згорання + додається великий ризик пожежі.
Варіанти димохід в стіну чи у вікно – теж не вихід – бо без димососу (а його у “буржуєк” не має) ви або отруїте сусідів, або маленький вітерець і всі продукти підуть до вашої оселі.
Тому для квартир, практично єдиними варіантом, є використання в якості резерву електроенергії. Як це забезпечити за умови, що електромережі мають малу пропускну спроможність та й ще плануються відключення?
З огляду на те, що всі зарядні станції за доступну вартість мають ємність не більше 2 кВт-год – то очевидно, що це нам не допоможе.
Але набагато дешевший спосіб акумулювання (а для квартир з електроопаленням – це взагалі дуже хороший варіант за наявності “нічного тарифу”) – це використання водяних або керамічних теплоакумуляторів. Так ємність в 100 літрів може накопичити 4 кВт-год, відповідно 200 – це 8 кВт-год – а це вже 4 години майже повноцінного опалення для неутепленої квартири. Керамічні накопичувачі збережуть менше, але з іншої сторони вони компактніші і простіші до встановлення.
Заряджати такі теплоакумулятори можливо по таймеру в нічні години, коли дефіциту електроенергії, як правило немає.
І ще – для водяних теплонакопичувачів – вам знадобиться ще зарезервувати роботу циркуляційного насосу, але це вже набагато простіше – його потужність буде в районі 100 Вт.
Наступний шлях щодо зменшення навантаження на опалення – це використання кондиціонерів в режимі обігріву (по суті – це тепловий насос). Вони споживають в 1,7-2,5 рази менше електроенергії ніж звичайні нагрівачі – але за дуже низьких температур (-5 і нижче, а для деяких моделей -15 і нижче градусів) вони можуть не запуститися – тому доведеться використовувати електронагрівачі.
Але готуючись до перерв в теплопостачання необхідно визначитися з кімнатою, де буде підтримуватися нормальна температура і не намагатися обігріти все – а це і зменшення потужності електронагрівачів і менші затрати.
І не забуваємо про заходи на рівні будинку, щоб тепло повернулося – важливо слідкувати за трубопроводами в підвалах та горищах. Вони мають бути добре утеплені, а за умови тривалої відсутності теплопостачання – в будинку мають бути навчені люди, що зможуть злити теплоносій і не допустити розмерзання та пошкодження трубопроводів.
Для приватних будинків все набагато простіше. Маючи змогу встановити димар – напевно самий надійний спосіб – це встановлення твердопаливного (дров’яного чи пелетного котла). Але наведені вище поради – теж знадобляться з огляду на економію коштів.