Вадим Литвин та Іван Далібожак представили презентацію енергетичних аудитів та план пріоритетних інвестицій щодо впровадження Проекту Міністерства освіти і науки України (МОНУ) і Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) «Вища освіта України» в Національному університеті водного господарства та природокористування.
Як зазначив Вадим Литвин, для 16-ти об’єктів (будівель) НУВГП були проведені енергетичні аудити. Зокрема, для кожної з 16-ти будівель було визначено поточний стан огороджувальних конструкцій та інженерних мереж, проведено енергетичні розрахунки та складені енергетичні баланси, розраховано базову лінію енергоспоживання, запропоновано енергозберігаючі заходи та визначено ефективність від їх реалізації, а також розраховано економічну доцільність впровадження заходів. За наведеними показниками 7 будівель НУВГП з 16-ти включено в План пріоритетних інвестицій Проекту.
Так, представники «ЕСКО Україна» рекомендували замінити вікна та відремонтувати покрівлі, утеплити мінеральною ватою стіни, встановити світлодіодне освітлення, промити чавунні радіатори, встановити термостатичні вентилі, облаштувати вентиляційні системи з рекуперацією тепла повітря, покращити стан систем водопостачання та водовідведення, запровадити облік енергоносіїв в кожній будівлі. «Після впровадження даних заходів обов’язковим є дистанційний моніторинг та контроль», – підкреслили фахівці. Для цього в університеті необхідно створити службу енергоменеджменту, аби ефективно управляти існуючими об’єктами з точки зору економії енергії. Адже як показує досвід європейських країн, після впровадження енергоефективних заходів та безконтрольності їх в подальшому, енергоефективність почне покращуватись з кожним роком. Розрахункові строки окупності заходів з термомодернізації Проєкту складають 15-20 років, проте, оскільки університет вкладатиме власні кошти в кількості лише 20% від вартості заходів, то терміни їх окупності для НУВГП складуть 4-5 років.
Окрім представленого плану пріоритетних інвестицій, енергоаудитори підрахували і очікуваний економічний ефект. Наступним (після енергоаудиту) етапом Проєкту стане підготовка завдання на проектування з визначенням через тендер Генпроектувальника – генеральної проектної організації, яка буде розробляти проектно-кошторисну документацію (ПКД) для реалізації всіх заходів, що передбачені енергоаудитами будівель. Генпроектувальник буде відповідати за якість ПКД, проходження будівельної експертизи і супроводжувати процес термодернізації в ході авторського нагляду за реалізацією заходів Генпідрядником – генеральною будівельно-монтажною організацією.
У свою чергу, пан Іван Далібожак зазначив, що всі рішення, щодо реалізації Проєкту, погоджуватимуться з університетом. На весь період його реалізації закладу надається консультант – сертифікований інженер, відповідно до стандартів ЄС.
Ректор Віктор Мошинський: приємно відзначити, що до загальної кількості ЗВО по Україні (прим.: а їх всього 23), що беруть участь у програмі термомодернізації “Вища освіта України”, увійшов і наш заклад. Участь у Проєкті, який МОН реалізує разом з Європейським інвестиційним банком та Північною екологічною фінансовою корпорацією, дозволить університету покращити енергоефективність адміністративних та академічних будівель, студентських гуртожитків, умови праці, забезпечить оптимальний температурний режим у приміщеннях для всіх учасників освітнього процесу та дозволить облаштувати системи вентиляції з утилізацією тепла повітря, що викидається назовні, дасть можливість зекономити на опаленні. А зекономлені кошти можна буде спрямувати на закупівлю обладнання, покращення якості освіти і умов для навчання.
Начальник планово-фінансового відділу Микола Марчук: представлений енергетичний аудит, проведений експертами за рахунок коштів ЄБРР, відповідає сучасним реаліям та міжнародним вимогам. За результатами аудиту спільно із експертами та представниками університету розроблений план пріоритетних інвестицій. Запровадження енергоефективних технологій у НУВГП – це не просто вимога сьогодення, а необхідність. Сподіваємось, за кілька років інвестиції нам повернуться і дадуть змогу економити на енергоносіях, як мінімум, на 30%-40 % та одночасно дотримуватись усіх санітарних та температурних норм.
Джерело: НУВГП