Враховуючи постійні дискусії навколо кількості необхідних фахівців для забезпечення процесу енергетичної сертифікації будівель в поточних умовах, ми вирішили дізнатися думку основних учасників ринку щодо цього питання (як енергоаудиторів так і представників влади).
Скільки потрібно енергоаудиторів для сертифікації житла?
Вадим Литвин, керівник навчального центру Асоціації енергоаудиторів:
«Все залежить від темпів термомодернізації.Якщо матимемо 1000-2000 проектів на рік, як заявляв Фонд енергоефективності, то для підготовки і супроводу проектів цілком достатньо буде 100-150 енергоаудиторів.
Якщо темпи зростуть до 5000-10000 будівель – то відповідно близько 300-500 енергоаудиторів».
Орієнтовна кількість: 100-150 осіб
Сергій Машкара, член правління Асоціації енергоаудиторів:
“Є різні оцінки кількості будівель, які підлягають сертифікації, моя думка – це кількість до 160 тис. будинків. Якщо їх розподілити на 10 років, то максимальний обсяг на рік складе 16 тис. На сьогодні – це близько 1 тис. на рік. З іншого боку, з точки зору виконавця, аудит робить не одна людина, а група з 2-3 фахівців. Серед них один старший аудитор (сертифікований фахівець) і 1-2 інженера. Така група може зробити в середньому 8 сертифікатів на місяць без втрати якості, або 96 об’єктів на рік.
Якщо наш максимальний об’єм в 16 тис. поділимо на 96 об’єктів то вийде, що нам цілком достатньо 170 таких груп, або 170 сертифікованих спеціалістів. Але ще раз нагадаю, що ми говоримо про максимальний обсяг ринку.
Середня вартість комплексної термомодернізації будівлі (утеплення стін, покрівлі, цоколя, заміна системи опалення та встановлення ІТП, реконструкція системи вентиляції) становить близько 4-16 млн. грн. на один об’єкт, в залежності від кількості поверхів та під’їздів. Якщо припустити, що люди будуть робити тільки утеплення стін, реконструкцію системи теплопостачання та встановлення ІТП, то в середньому це коштуватиме 3,5 млн. грн. На 16 тис. будинків в рік об’єм інвестицій складе 56 млрд. грн. на рік. З них 30% – це компенсація держави, що становить 16,8 млрд. грн. на рік. Тепер постає питання, а чи є реально ці кошти в бюджеті? У Фонді Енергоефективності на 2020 рік передбачений бюджет лише у 1.6 млрд.
Виходячи з вищесказаного, вважаю, що з урахуванням поправки на реалії перспективного (саме перспективного, а не існуючого) ринку, і з поправкою на створення конкурентного середовищя, нам потрібно 150-200 кваліфікованих фахівців. А якщо дивитися на обсяг сьогоднішнього ринку, то буде цілком достатньо 30-50 осіб.
Також варто зазначити, що ми маємо певні проблеми з якістю освіти самих фахівців: після проходження навчання 30% випускників не в змозі самостійно підготувати паспорт, і ще 40% – при підготовці паспорта роблять масу грубих помилок. У підсумку можна сказати що ККД навчання – не більше 30%.
Що треба змінювати? По-перше в методиці є ряд неточностей які треба виправити, по-друге, і це найважливіше, – змінити методику навчання так, щоб після випуску фахівець міг самостійно зробити паспорт. Також додати до навчання курсові проекти, як це роблять при стаціонарному навчанні. У курсовому проекті кожен кандидат повинен самостійно, чи за допомогою викладачів зробити свій сертифікат.
Для термомодернізації потрібні кваліфіковані інженери-будівельники, а на сьогоднішній день їх максимум – це 1-2 тис. будівель. Враховуючи ті професійні коледжі, які почали випускати гуманітарних фахівців, а не будівельників, то стрімко підняти планку не вийде. Тому на сьогоднішній день у нас вже є дефіцит кваліфікованих інженерів, що в подальшому проявляється в якості виконання робіт.
Ще один немаловажливий момент, на який хотілось би звернути увагу – в містах геть відсутний дизайн-код, і при масовому утепленні можемо отримати понівечені фасадами квартали, де один будинок буде сірий, другий – зелений, третій – фіолетовий і т.д.
Орієнтовна кількість:
для перспективного рику – 150 -200 очіб
для існуючого ринку – 30-50 осіб
Катерина Шишка, член правління Асоціації енергоаудиторів:
«Це складне питання, тому що зараз бум енергосертифікації, який спаде через деякий час. Сьогодні достатньо було б на ринку 100 фахівців, але професіоналів.
Враховуючи те, що одномоментно всі сертифікати робитись не будуть, 100 енергоаудиторів – це необхідний максимум.
Я маю досвід роботи в цій сфері з 2006 року, але тоді енергоаудиторів замовляли підприємства. В базі ДАЕЕ було 300 компаній, по факту на ринку працювало до 100, а професійно – пару десятків».
Орієнтовна кількість: 100 осіб
Валентина Гуч, експерт з енергетичної ефективності Офісу підтримки реформ при Мінрегіоні:
«Необхідна кількість енергоаудиторів для сертифікації житла в основному залежить від запланованої кількості заявок до Фонду Енергоефективності. Відповідно до програми «Енергодім», максимальна річна кількість заявок – 3,4 тис. З розрахунку на те, щоб енергоаудитор був стабільно забезпечений роботою протягом року, то на ринку енергоаудиту достатньо буде не більше 400 фахівців (з урахуванням наявності конкуренції.) Також потрібно врахувати, що процедури роботи Фонду Енергоефективності будить спрощуватися та скорочуватися, це значить, що енергоаудит для пакету А (заходи щодо встановлення ІТП та утеплення трубопроводів) може бути не потрібний, відповідно і попит на кількість на фахівців на ринку енергоаудиту зменшиться».
Орієнтовна кількість: 100-150 осіб
Михайло Тарновський, член правління Асоціації енергоаудиторів:
“На мою думку, для сертифікації будівель не потрібні енергоаудитори.
Енергоаудитор- це фахова людина, яка повинна надавати консультаційні послуги для вмотивованого власника будівлі, який буде впроваджувати енергоефективні заходи. А виготовляти папір з назвою сертифікат може спеціальна служба при Асоціації, яка на підставі статистичних даних про будівлю та її енергоспоживання автоматично сформує, звичний для всіх по програмі «Дісплей», сертифікат з позначкою класу енергоефективності (А, В, С і т.д.) будівлі. Такий сертифікат буде залежати, не тільки від властивостей конструкції будівлі, але й від рівня енергоменеджменту. Потрібна проста та зрозуміла сертифікація, яка дозволить демонструвати власникам будівель чи ОСББ підвищення їх рівня енергоефективності, а це саме те що вимагає стандарт ISO 50001 “Системи енергетичного менеджменту”.
Як показав досвід Росії, адміністративні ініціативи обов’язковості енергоаудитів (в нашому випадку це може бути обов’язкова сертифікація) призводить до напливу, як нефахових енергоаудиторів, так і до появи корумпованих ділків та різноманітних схем вимивання бюджетних коштів. Все це супроводжується дискредитацією як самої ідеї підвищення рівня енергоефективності, так і дійсно фахових енергоаудиторів, яким стає важче знайти роботу з достойною платнею. Ми це вже проходили на початку 2000 років, коли при слові енергоаудит та енергозбереження потенційні клієнти нам відповідали: “Ми вже купили енергопаспорт у інспекції енергозбереження і нам більше нічого не потрібно.” Ми не побачили ні одного підприємства, де би було зафіксовано зниження енергоспоживання після отримання енергопаспорту. Те ж саме буде і з примусовою сертифікацією житла.
Але на запитання скільки енергоаудиторів житла потрібно може відповісти тільки ринок цих послуг. Для маленької Данії в 90-ті роки (пік розвитку енергоефективності) кількість консультантів з енергоефективності житла складала біля 5000 осіб. В значно більшій Україні на порядок менша кількість енергоаудиторів не знайде роботи. В нас ще мало ОСББ, та й ті що є не рахують за потрібне замовляти енергоаудит та впроваджувати якісь заходи.
До тих пір поки наше суспільство не зрозуміє, що зупинити зростання тарифів можливо тільки за рахунок власних дій з підвищення рівня енергоефективності своїх будівель, а буде і надалі чекати дива від чергової нефахової влади, ніякі сертифікати, енергопаспорти, звіти з енергоаудиту та інші подібні документи користі ні людям, ні державі не принесуть.
Треба більш активно пропагувати реальні дії з енергоменеджменту та його стандартизацію на відповідність ISO 50001 (приклади в Україні є), а не тільки запускати чергову компанію з продажу сертифікатів.
Орієнтовна кількість: 0 осіб
Сергій Савчук, Голова Держенергоефективності:
За даними Держенергоефективності, на сьогодні вже понад 860 енергоаудиторів пройшли навчання та отримали атестати, щоб мати право проводити сертифікацію енергоефективності будівель.
Такому результату сприяла активна співпраця Держенергоефективності із 44 закладами вищої освіти щодо підготовки енергоаудиторів у цьому напрямі.
У результаті налагодженого партнерства:
– запроваджено 30 навчальних програм для енергоаудиторів;
– створено більше 40 комісій для їхньої атестації.
Охочих здобути нову професію та працювати у сфері сертифікації будівель вистачає. Так, щомісяця на ринку з’являються в середньому близько 100 нових енергоаудиторів. Атестаційні комісії надсилають атестати енергоаудиторів до Держенергоефективності для включення до відповідної бази даних.
Зокрема, понад 120 енергоаудиторів вже активно освоюють новий ринок послуг та видали понад 900 сертифікатів енергоефективності будівель. Всі ці сертифікати розміщено у базі даних на сайті Держенергоефективності: http://saee.gov.ua/uk/content/buildings-certification.
Варто зауважити, що сертифікація – лише на початку свого активного розвитку. Впевнений, що попереду – сотні нових енергоаудиторів, зацікавлених у цій роботі, та десятки тисяч будівель, які потребують сертифікації.
Водночас, наразі необхідно зосередитися на забезпеченні сертифікації обов’язкових об’єктів, а також на якості складених енергетичних сертифікатів”.
Єгор Фаренюк, технічний директор Фонду енергоефективності:
“Відповідно до Бази даних атестованих енергоаудиторів із сертифікації енергетичної ефективності будівель, наразі в Україні 850 атестованих фахівців з енергоаудиту. Це доволі суттєва кількість, зважаючи на динаміку та той факт, що це кількість енергоаудиторів лише за один рік (наприклад, в Польщі, де атестація енергоаудиторів триває вже не перший десяток років, зараз близько 4500 фахівців).
Разом з тим, відповідно до бази даних енергетичних сертифікатів, на сьогодні лише близько 100 енергоаудиторів активно працюють на ринку. Тому дуже важливо підвищувати кваліфікацію енергоаудиторів, які зможуть якісно надавати послуги. За моїми оцінками, на даному етапі український ринок потребує не менше 1000 висококваліфікованих енергоаудиторів, які б змогли проводити перевірку будівель”.
Орієнтовна кількість: 1000 осіб
Петрунін Дмитро, генеральний директор Директорату енергоефективності Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України:
«Все дуже просто. Під систему сертифікації будівель потрапляють майже всі будівлі житлового фонду України, які претендують на державну підтримку. Якщо ми впроваджуємо інструменти державної політики,то маємо розуміти, що ці інвестиції держави мають бути розумними. Що мається на увазі «розумними»? Ми маємо чітко розуміти, яку ефективність ці заходи будуть нести в собі. Держава не може інвестувати в проекти які мають низьку ефективність. Якщо враховувати, що в країні близько 180 000 житлових будівель, з яких близько 80 000 підключені до систем централізованого теплопостачання, а також якщо враховувати об’єкти державної чи комунальної власності, які також підлягають сертифікації енергетичної ефективності, відповідно до Закону України «Про енергоефективність будівель», то щонайменше нам потрібно близько 8000 атестованих енергоаудиторів, щоб впровадити цю роботу протягом щонайменше 5-8 років”.
Орієнтовна кількість: 8000 осіб