Минулого тижня ВРУ прийняла у першому читанні законопроект  «Про енергетичну ефективність будівель».

Документ передбачає енергетичну сертифікацію, із визначенням класу будівлі за європейською шкалою та рекомендаціями зі зменшення енергоспоживання,  встановлює правила атестування енергоаудиторів та їхню відповідальність. Очікується, що введення в дію закону стимулюватиме споживачів заощаджувати ресурси та буде стимулом для розвитку ринку енергоаудиту.

Пропонуємо Вашій увазі коментарі енергоаудиторів-практиків щодо законопроекту та їх очікувань щодо впливу законопроекту на розвитку ринку енергоаудиту.

Михайло ТАРНОВСЬКИЙ, директор Оптім-Енерго.

Идеи, которые заложены в законе – хорошие и нужные. От принятия закона я ничего не жду, т.к. имею опыт, когда подобный документ в виде указа президента Кучмы о снижении энергопотребленияв бюджетной сферой на 25% в течение 1998-2002 гг. практически умер..Все что в нем было написано было вполне реализуемо, но для этого надо было иметь ресурсы и, не столько финансовые, сколько кадровые и плюс основания в бюджетном кодексе для перфоменс-контрактов.

• закон о прозрачности рынка энергии с нашим лозунгом “Нет учета-нет энергоресурса”. Учет энергоресурсов и информирование об энергопотреблении любого потребителя – это процедура, которая должна осуществляться поставщиком энергоресурсов в режиме on-line. Это единственная тема на которую можно и нужно потратить бюджетные деньги
• введение двуставочных тарифов на все виды энергоресурсов. Должна поменяться психология и менталитет всех жителей Украины в восприятии поставщиков энергоресурсов не как продавцов кубометров газа, воды и гигакалорий, а как к поставщиков услуг комфортных условий жизни. Товаром должен быть комфорт, а не кубометры и гигакалории. Кстати, газовики это поняли, но очень некрректно и непрозрачно начали вводить абонплату. Многоставочные тарифы позволят убрать противодействие поставщиков энергии и вовлечь их на рынок энергоэффективности. Профессиональная подготовка персонала энергопоставщиков намного выше чем у потребителей и их участие значительно ускорило-бы внедрение энергоэффективных проектов на стороне потребителя.
• введение системы энергоменеджмента в соответствии с ISO50001 с понятной и прозрачной системой материального стимулирования .

Катерина ШИШКА, технічний директор ЕСКО “ЕнергоІнжінірінг”.

Закон важливий, необхідний, своєчасний (можливо, приймається навіть із запізненням). Український фонд будівель перебуває у надзвичайно плачевному стані, огороджувальні конструкції зношені, «холодні», інженерні системи неефективні, великий відсоток систем взагалі в аварійному стані, експлуатація відбувається в хаотичному режимі, управління – в ручному. Все це призводить до того, що фактичний клас енергетичної ефективності будівель лише в поодиноких випадках буває вище класу D, а більшість будівель взагалі мають найнижчі клас F-G.

Кращою, але не набагато, нажаль, є ситуація із новим будівництвом. Будівлі вводяться в експлуатацію із порушеннями, в тому числі і ДБНу «Теплова ізоляція будівель». Нові сучасні інженерні системи вводяться в експлуатацію без розробки інструкції по їх експлуатації та обслуговуванню, персонал не навчають основам енергоменеджменту та енергомоніторингу (відповідно якісний енергомоніторинг не проводиться), сертифікація будівель відсутня. Як наслідок, будівлі мають енергоспоживання набагато вище проектного розрахункового, вкладені значні кошти в дороге обладнання не окупаються, оскільки обладнання працює з низьким КПД, завчасно виходить із строю, персонал не знає як себе поводити при зміні умов експлуатації або персонал взагалі не використовує деякі системи, оскільки не знає як їх правильно експлуатувати.

Тому даний закон є надзвичайно важливим. Практично всі його статті відповідають першоджерелу – Директиві ЄС 2010/31/ЄС «Про енергетичну ефективність будівель». Тому немає сенсу коментувати статті Закону, оскільки вони є сучасними та виправданими.  Але на сьогодні найголовнішим є не сам Закон про енергоефективність будівель, а прийняття підзаконних актів та запуск механізму його роботи. Є багато побоювань щодо того, як буде організовано впровадження в життя даного Закону. Тож хочеться розставити акценти на проблемні місця, які можуть нівелювати позитивний ефект Закону:

– Прийняття закону України про енергоефективність (Директива 2012/27/ЄС). Без його прийняття закон про енергоефективність в будівлях не зможе запрацювати коректно, оскільки більшість базових статей та визначень «прописано» саме в законі про енергоефективність (по Директиві 2012/27/ЄС);

– Питання сертифікації енергоаудиторів. До складу акредитаційної комісії повинні входити не академічні «боги» із статусом д.т.н., а фахівці, обізнані саме на роботі Директиви ЄС 2010/31/ЄС «Про енергетичну ефективність будівель» та маючі практичний досвід енергоаудитів за європейською методикою та впровадження енергоефективних проектів в будівлях;

– Обстеження будівель (стаття 10 законопроекту). На сьогоднішній день відсутня методика обстеження, про яку йдеться у статті 10. При обговоренні законопроекту в профільних комітетах ВР України та в КМУ неодноразово заходила мова про розроблений Інститутом будівельних конструкцій софт, але ніхто із практикуючих аудиторів будівель не мав змоги «опробувати» цей софт і надати свої зауваження/коментарі щодо його роботи;

– В Законі не чітко визначено різницю між обстеження інженерних систем будівлі та енергоаудитом. Також є загроза підміни понять «енергетична сертифікація будівель» та «енергоаудит».

Володимир ПЕЧЕРСЬКИЙ, координатор напрямку “Енергоменеджмент в містах” Асоціації енергоаудиторів

Главное замечание – в сравнении с предыдущей версией Пр ЗУ  в корне изменили понятие “відокремлена частина будівлі“,  приняв её равной понятию квартира

В п. 3.4 ДБН А.2.2-32014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»! Відокремлена частина будинку, будівлі, споруди – це автономна конструктивна система, відокрем­лена деформаційно-температурним, антисейсмічним (за потреби) швом, протипожежною стіною, яка має автономне інженерне забезпечення та закінчений цикл виробничого процесу, напри­клад, блок-секція, дільниця.

Соответственно ни о какой сертификации и термомодернизации квартиры речь идти не может.

Дополнительно:

1. Необходимо уточнение : опалювана площа[u1]  — загальна площа підлоги приміщень будівлі, які опалюються (та/або охолоджуються) до температури повітря згідно із встановленими вимогами, включаючи площу всіх поверхів, якщо їх більше
2. Чрезмерные требования ( или уточнить) статьи 9 – атестация. Там необходимо применить термин «ИЛИ»
3. В статью 10 необходим посыл – экономический стимул- диференцированный подход к тарифообразованию и субсидиям на энергоносители  в зависимости от класса энергоэффективности. Необходимо убрать из статьи перечисления методов обеспечения энергоэффективности. Он не полный, должен определяться индивидуально и суто технические мероприятия должны быть в энергоаудите. Кроме того в статье дается  ложное направление «Вимоги до енергетичної ефективності систем» которым подменяются «технические требования» которые должны определяться соответствующими ДСТУ и ДБН. Но совершенно нет упоминания о роли «директивы ЕС» про энергообеспечение зданий.
4. В СТ 12 приводятся совершенно несовпадающее с ПР ЗУ «Про фонд энергоэффективности» термины и понятия о целях и функциях Фонда.

Сергій ПАРАСОЧКА, директор НВЦ “Теплокомплект”

Стан енергоефективності в Україні добре відомий. Ми добре знаємо яке місце в загальній системі наднизької енергоефективності займає енергоефективність будівель, в тому числі житлових. Тому цей закон дуже важливий На нього покладається велика надія. Але схоже поки ще надії не виправдовуються. Я не приєднуюсь до лозунгу «Ура! Крига скресла!», що прозвучав в соціальних мережах з приводу законопроекту.

На ваше питання: «Що очікуєте від початку роботи цього закону?» маю відповідь: В цій редакції та за сучасного стану законодавчої бази з питань енергоефективності закон не запрацює взагалі.

Дієвість цього закону неможливо аналізувати у відриві від всієї нормативно-законодавчої бази. Україна, як повноважний член енергетичного співтовариства має координувати свою законодавчу базу з питань енергоефективності з Європейським Союзом. Новий закон є імплементацією або пристосуванням до умов України Директиви 2010/31/ЄС. Розгляд та аналіз нового законопроекту ускладнюється тим, що його прототип – Директива 2010/31/ЄС є лише однією із цілої системи директив, тісно пов’язаних між собою. Існує, наприклад, Директива 2012/27/ЄС «Про енергетичну ефективність», яка є базовою по відношенню до Директиви № 31.

Базовий закон «Про енергетичну ефективність» в Україні відсутній, тому в моїй уяві прийняття закону «Про енергоефективність будівель» асоціюється із будівництвом будинку, у якого відсутній фундамент. В таких умовах аналізувати законопроект, що стосується конкретного сектора, дуже складно при відсутності базових нормативних документів. Вже багато говорилось про те, що навіть саме поняття енергоефективність в Україні не визначене офіційно.

Я довго шукав спосіб, за допомогою якого можна аналізувати законопроект, бо цей законопроект знаходиться поза будь-якої системи координат. Мені здалось, що найбільш вірною є прив’язка до європейських директив. Тому аналіз я починав з положень Директив 2010/31/ЄС та 2012/27/ЄС, а вже потім розглядав наскільки положення законопроекту відповідають європейським прототипам та реальним потребам України. Мої думки з приводу проекту Закону «Про енергетичну ефективність будівель» викладені на сайті 25.07.2016 року: http://tecom.com.ua/dumki-ta-vrazhennya-shhodo-proektu-zakonu-pro-energetichnu-efektivnist-budivel.html

Зараз я хотів би звернути увагу лише на  два моменти.

Перший момент. У пункті 2 статті 10 законопроекту сказано, що енергетична ефективність будівель може бути досягнена шляхом виконання цілого комплексу робіт та впровадження досить складних заходів, серед яких: теплова ізоляція огороджень будівель, встановлення засобів обліку та регулювання, впровадження автоматичних систем, модернізація систем опалення та багато іншого. Хто має та може виконувати ці роботи?

Для мене завжди було зрозуміло, що таку систему функцій має виконувати спеціалізована та кваліфікована енергосервісна компанія, яка і візьме на себе відповідальність за досягнення кінцевої мети. Це моє переконання. Саме розвиток енергетичного сервісу може забезпечити впровадження процесів енергоефективності. Але автори законопроекту переконані в іншому. Виявляється з цією непростою та відповідальною задачею може впоратись «виконавець робіт у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель – фізична особа, що пройшла професійну атестацію та має право на виконання робіт із сертифікації енергетичної ефективності будівель» (пп 4), п. 1, ст. 1 законопроекту). Виникає питання: можливо законопроекту треба дати іншу назву: «Про сертифікацію енергетичної ефективності будівель» – тоді все стане на свої місця !

Другий момент, який я  хотів би відмітити, як  позитивний. За останні період в Україні прийнятий цілий ряд нових нормативних документів, що стосуються енергетичної ефективності будівель. Ці нормативні документи знаходяться в одному пакеті з законопроектом, що обговорюється. Закон «Про енергоефективність будівель» має ввімкнути цим нормативам зелене світло. На відміну від законопроекту ці нормативні документи викликали у мене лише позитивні оцінки та враження. Можливо це тому, що вони є практично кальками європейських нормативів. Переконаний, що фахівці їх гідно оцінять. Робота у відповідності до вимог цих нормативів робить енергоаудит будівель зрозумілим, конкретним, дієвим. Але при цьому не формалізує процес і залишає можливість пошуку ефективних рішень. В той же час нормативи потребують знань та кваліфікації енергоаудиторів.

Перелік цих нормативів дисить солідний. Назву деякі з них. Це – ДСТУ Б В.2.2-39:2016, що стосується методики енергоаудиту будівель, це – ДСТУ Н Б А.2.2-13:2015 – енергетична оцінка будівель, це – ДСТУ Б А.2.2-12:2015 – метод розрахунку енергоспоживання будівлями та багато інших.

Наша компанія виконала перші енергоаудити будівель із застосуванням  нових нормативів. Ми задоволені. Енергоаудитори та власники будівель отримали прекрасну можливість аналізувати споживання енергії будівлями та планувати і оцінювати ефективність впровадження заходів з енергозбереження за допомогою розрахункових енергетичних моделей будівель.