Пропонуємо Вашій увазі авторську статтю членів Асоціації енергоаудиторів стосовно прийнятого ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель»
За останні роки в галузі нормативної документації відбувся суттєвий прогрес, що в даний час дозволяє більш-менш ефективно вирішувати питання підвищення ефективності енергоспоживання в житловому секторі. Зокрема прийняті ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування», ДБН В.2.5-39:2008. Теплові мережі, ДСТУ-Н Б В.3.2-3:201 «Настанова з виконання термомодернізації житлових будинків», прийнята серія стандартів з енергетичного менеджменту на базі міжнародних ISO 50000, внесені зміни до ДБН В.2.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель». Хоча до останньої редакції залишається цілий ряд питань, про які буде згадано нижче.
Якщо в повній мірі використовувати напрацювання діючих в Україні нормативних документів, то можна вибудувати цілісну та ефективну систему, направлену на зниження енерговитрат в секторі будівель, зокрема житлових. Спробуємо розглянути основні питання з огляду на класичну, відпрацьовану в багатьох країнах систему енергетичного менеджменту.
Першочерговим кроком для вирішення проблеми є правильна оцінка існуючого стану і у секторі будівель – це проведення інвентаризації існуючого стану енергоспоживання та енергетичних характеристик будівель. Проект закону «Про енергоефективність будівель» та діючий стандарт ДСТУ Б А.2.2-12:2015 Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні з новим ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель» направлені на енергосертифікацію будівель, але закладені алгоритми дуже трудомісткі та не дозволять в короткий час (1-2 роки) провести більш-менш об’єктивну інвентаризацію існуючого фонду будівель та відповісти на питання, щодо фактичних показників енергоспоживання. Їх можна використовувати під час будівництва та реконструкції, а також в окремих випадках для уточнення фактичних характеристик (наприклад за умови недотримання параметрів мікроклімату).
Для швидкої оцінки може бути використаний аналіз показників енергоспоживання та узагальнених параметрів будівель (таких як площа і об’єм), що можуть бути отримані централізовано від постачальників теплової енергії, газу та електричної енергії в розрізі окремих будівель.
Це дозволить створити базу даний, яка може бути використана як для обчислення базового енергоспоживання для подальшого моніторингу ефективності державних програм, направлених на зниження енергоспоживання, так і для обчислення необхідного рівня субсидій і їх потенційного перерозподілу. Це одразу дозволить зняти цілий ряд протиріч та спекуляцій в житловому секторі.
Для швидкого уточнення характеристик будівель може бути використаний зокрема стандарт ДСТУ Б В.2.2-21:2008. Метод визначення питомих тепловитрат на опалення будинків, який дозволяє за рахунок фіксації показників внутрішньої і зовнішньої температури одночасно з показниками теплолічильника визначити фактичні потреби будівлі без використання складних розрахунків.
Серед документів, що були прийняті останнім часом слід відзначити зокрема ДБН «Теплова ізоляція будівель» що вніс ряд позитивних моментів з огляду на гармонізацію з європейськими директивами але при цьому став по суті набором посилань на більше десятка різних ДСТУ, що значно ускладнює як виконання розрахунків показників енергоефективності так і їх подальшу перевірку.
В додаток до цього платний доступ до ДСТУ (які до речі розроблялися за бюджетні кошти чи кошти міжнародних донорів) значно знижує можливість контролю замовників (особливо в сфері ЖКГ та бюджетній сфері) за дотриманням вимог, а це в свою чергу може розв’язати руки нечесним будівельним компаніям і як результат знову і знову неефективно витрачати фінансові ресурси, яких постійно не вистачає.
Тобто з’явилася потреба в простих і зрозумілих, зібраних в одному документі рекомендаціях, по впровадженню енергоефективних заходів для досягнення головної мети – зниження енергозатрат окремого будинку та сектору ЖКХ вцілому.
Пропонована система енергетичної сертифікації, що покладена в проект закону «Про енергоефективність будівель» для визначення класів енергоефективності передбачає виключно розрахунковий метод, що по-перше, дуже трудомісткий і відповідно матиме значну вартість, а по-друге, часто не відображає фактичний стан енергоспоживання. При цьому можливо припуститися великої кількості помилок з огляду на відсутність проектної документації та великої кількості змін в конструкції будівель (скління балконів, заміна вікон на нові з невідомими характеристиками, зміни в системі опалення, пошкодження теплоізоляції трубопроводів та міжпанельних стиків тощо). І замість розуміння фактичного стану сектору будівель може перетворити систему сертифікації на «річ в собі» яка розтягнеться на багато років і звичайно дасть можливість заробити «енергосертифікаторам» та не наблизить Україну до основної мети – зниження споживання енергоресурсів в прийнятні строки.
До речі, ще однією ключовою неточністю є підміна понять енергетичного аудиту та енергетичної сертифікації. Енергетичний сертифікат відповідає на питання «який стан будинку з огляду на енергоспоживання?» при цьому питання «а що з цим далі робити, коли наші ресурси дуже обмежені» (а по суті воно є головним для населення та бюджетів всіх рівнів залишається відкритим. І відповідь на нього можна отримати з енергетичного аудиту, який окрім фіксації існуючого стану, розписує шляхи його покращення з огляду на фінансові те технологічні обмеження. Тобто містить рецепти зниження енергоспоживання з оцінкою фінансових затрат, ефекту від впровадження, термінів окупності тощо.
Тому повертаючись до питань тотальної сертифікації на нашу думку доцільно було б розглянути можливість більш простих методик (навіть за умови, що вони менш точні), оснований на даних з вузлів обліку теплової енергії та за необхідності додаткових короткочасових вимірювань параметрів мікроклімату в середині приміщень (за основу може бути взятий ДСТУ Б В.2.2-21:2008. МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМИХ ТЕПЛОВИТРАТ НА ОПАЛЕННЯ БУДИНКІВ ). А для будівель, по яким відсутні скарги на погіршення комфортних умов для сертифікації використовувати лише дані по питомому споживанню (з приведенням до стандартних погодних умов).
Серед інших, на нашу думку, спірних питань в новій редакції ДБН «Теплова ізоляція будівель» слід відзначити наступні:
- При визначенні класу енергоефективності по ряду будівель для розрахунку нормованого показника використовується коефіцієнт компактності будівлі. Відповідно зникає стимул проектувати більш компактні будівлі та порівнювати будівлі між собою з огляду на загальні енерговитрати.
Пропозиція: залишити в якості характеристики для порівняння лише сталі величини.
- Документи та програмне забезпечення (за наявною інформацією) направлені в першу чергу на проведення сертифікації /паспортизації будівель. Тобто вони допоможуть відповісти на питання «добре чи погано?», і не відповідатимуть на питання, що найбільше турбує споживачів «а що робити , скільки ми зекономимо і чи ефективно будуть використані капіталовкладення?» про що вже йшла мова раніше.
Пропозиція: розробити методику розрахунку економії за рахунок впровадження заходу чи групи заходів, що була б єдиною та враховувала б взаємний вплив заходів і усунула б можливі спекуляції зі сторони недобросовісних енергоаудиторів.
- Не надане визначення та характеристики «пасивного будинку», що зокрема згадується в проектах законів «Про енергоефективність будівель», де декларується рух в напрямку будівництва таких будівель.
Пропозиція: доповнити класифікацію характеристиками «пасивних будівель».
- Питомі характеристики для дитячих навчальних закладів та закладів охорони здоров’я ідентичні, при цьому в закладах охорони здоров’я (за даними багаторічних спостережень) відрізняються витрати на гаряче водопостачання (з перерахунку на одиницю площі/об’єму) і заборонена використання теплоутилізаторів в системі вентиляції, що значно ускладнює досягнення заданих нормативів.
Пропозиція: переглянути базові питомі показники виходячи зі статистично значимої вибірки по характеристикам будівель певного класу.
- Відсутня пряма заборона на «клаптикове утеплення», що зняла б багато питань та запобігла б додатковим помилкам (як свого часу заборона на встановлення регуляторів перед елеваторами). Також відсутній пункт, що забороняв би проводити утеплення огороджувальних конструкцій без встановлення систем регулювання теплоспоживання.
Пропозиція: доповнити пунктом, що забороняв би часткове утеплення та зобов’язував би разом з утепленням встановлювати регулятори.
- Програмне забезпечення не надано фахівцям в галузі енергоефективності будівель для тестової експлуатації на реальних об’єктах. До введення та перевірки відповідності фактичних і розрахункових параметрів принаймні 100-200 об’єктів різних типів говорити про достовірність розрахунків не доводиться.
Пропозиція: надати доступ до програми та провести всебічне тестування за участю фахівців в галузі енергоаудиту будівель.
Свої коментарі і пропозиції по вказаній темі направляйте на vl@aea.org.ua
Авторський колектив:
- Вадим Литвин, Керівник Навчального центру з енергоаудиту та енергоменеджменту
- Григорій Романюк, координатор напрямку “Енергоаудит будівель”
- Володимир Печерський, координатор напрямку “Енергоменеджмент в містах”
- Сергій Наскальний, енергоаудитор