Продовжуємо серію інтерв’ю про ситуацію на ринку енергетичного аудиту та перспектив його розвитку. Сьогодні своє бачення ситуації на ринку надав Сергій Парасочка, директор НВЦ Теплокомплект.
Я взагалі не бачу проблеми «ринку енергетичного аудиту», бо перш за все, не бачу сенсу існування самого самостійного «ринку енергетичного аудиту». Переконаний, що енергоаудит є складовою частиною енергетичного сервісу, дуже важливою, ключовою, але лише частиною загального комплексу робіт по забезпеченню енергоефективності.
Не енергоаудити потрібні Україні, а енергоефективність (хоч без енергетичного аудиту енергоефективності досягти неможливо).
Питання: чи перспективне, в поточних умовах, підвищення енергоефективності будівель, вважаю риторичним. Це питання взагалі має стати першочерговим, як одна із складових частин загального процесу.
Розбирання енергоефективності на окремі складові, як наприклад: енергоаудит або заміщення газу є, м’яко кажучи, не зовсім вірним. Про необхідність ведення системної роботи сьогодні, на жаль, не говорять. Звідусіль звучать заклики до виключно: заміщення газу. Це важлива тема, але вона теж лише одна iз складових частин загального процесу, який має відбуватись в Україні. В Україні має бути створений ринок енергетичного сервісу. Комплексне ведення робіт: вiд енергетичного аудиту до здачi в експлуатацію та сервiсного обслуговування є ознакою енергетичного сервiсу. І саме енергоаудитор має бути найбільш відповідальною особою за отримання кінцевого позитивного результату.
Основним питанням у ситуації, що склалась, є створення умов для функціонування ринку енергетичного сервісу. Досвід створення ринку енергетичного сервісу можливо запозичити у розвинених країн, які вже досягли значних результатів. Я погоджуюсь з тим, що кожна країна має свої умови та свій власний досвід. Сліпе копіювання недопустиме. Але важливо зрозуміти, що саме дало можливість іншим країнам досягти успіху.
Мені довелось проходити стажування по темі «Енергоефективність» у Сполучених Штатах Америки. Дуже корисними були зустрічі у міністерстві енергетики США. Після цих зустрічей, та цілого ряду контактів з учасниками процесів енергоефективності США, для мене стало зрозумілим питання чому в Україні немає впевненого руху в напрямку енергоефективності. Ми не маємо чіткої стратегії енергоефективності та не розуміємо, що без ефективної мотивації кожного учасника процесу рух вперед неможливий.
Офіційною політикою енергоефективності в США є забезпечення функціонування трьох обов’язкових умов, що дають змогу та спонукають здійснювати активну діяльність у напрямку енергоефективності широкі кола суб’єктів господарювання та приватних осіб.
Основоположними складовими стратегії енергоефективності в США є:
- Правова основа та нормативна база;
- Нові прогресивні технології;
- Стимулювання ринку.
Американці переконані, що стратегія енергоефективності починає діяти лише за умов одночасного функціонування усіх трьох складових.
В Україні правова основа і нормативна база, які б могли забезпечити функціонування ринка енергосервісу, фактично відсутні. Проекти Законів, що стосуються енергетичного сервісу, чекають у Верховні Раді свого розгляду. Але для того, щоб розглядати їх спочатку необхідно повністю переробити.
До нових світових технологій ми маємо доступ. Тут є певні проблеми, але вцілому для поточного періоду це питання можна вважати вирішеним.
Стимулювання ринку у нас відсутнє і не просто відсутнє, а навіть відсутнє розуміння, що без стимулювання не можливе впровадження сучасних енергоефективних технологій. Створення системи стимулювання ринку енергетичного сервісу з одночасним створенням самого ринку енергетичного сервісу – це і є головне завдання.
Сучасні енергозберігаючі технології, до яких можна віднести геліоенергетику, теплові насоси, вітроенергетику, біоенергетику, а також термомодернізацію будівель є досить дорогими та мають значний термін повернення інвестицій. В той же час без впровадження згаданих технологій подальший розвиток неможливий. Термін повернення інвестицій у впровадження відновлювальної енергетики та термомодернізації будівель лише в 2-3 рази коротший за тривалість активного трудового періоду в житті громадян України. Тому впровадження таких заходів здається нереальним. Крім того значні терміни повернення інвестицій виключають можливість залучення банківських кредитів та приватних інвесторів. Таким чином, маємо факт повної відсутності мотивації до революційних змін в питаннях зниження захмарної енергоємності України. «Маємо те, що маємо!»
Аналогічну ситуацію мають усі країни світу. Але якимось чином Європейський Союз успішно реалізує відому програму «20-20-20». Рівень енергоефективності США викликає захоплення. Яким чином ці країни зуміли створити мотивацію для реалізації таких дорогих, але важливих та необхідних проектів ?
Для будь-якої держави термін 10-20 років (термін повернення інвестицій) є лише миттю. Держава, яка піклується за своє майбутнє в умовах виснаження запасів органічних енергоносіїв, приймає пряму участь у проведенні модернізації своєї енергетики. Та вона не бере на себе вирішення цих питань повністю, а активно стимулює участь у процесах енергомодернізації будь-яких потенційних її учасників. Держава перетворює енергоефективність в бізнес. Економія стає товаром і починає працювати ринок енергетичного сервісу. Впевнений, що саме в цьому ключ до можливості створити та запустити в роботу механізм енергоефективності в Україні.
На сайті нашої компанії («НВЦ Теплокомплект») є матеріали про вивчення досвіду США з цих питань (1 і 2).
В умовах ринку енергосервісу США будь-який учасник процесів енергоефективності Сполучених Штатів на сайті міністерства енергетики (http://www.dsireusa.org ) може знайти інформацію про те, які субсидії можна отримати на федеральному рівні, на рівні штату та муніципалітету в разі впровадження тих, чи інших заходів з енергоефективності. Тут же можна знайти прозору інформацію про умови отримання субсидій та про те, яким чином має оформлятись отримання субсидій. Таким чином створений та постійно стимулюється ринок енергоефективності. Американці добре зрозуміли, що без стимулювання цей ринок не може розвиватись. В Америці я докладав зусилля, щоб знайти інвестора, який запровадив проект модернізації без використання цільових субсидій. Не знайшов.
В умовах надання субсидій, навіть на федеральному рівні, можна зустріти вимогу про те, що підрядником має бути місцеве підприємство. Це є турбота за комплексний розвиток ринку.
Діюча в США стратегія енергоефективності стимулює до участі у цих процесах широкі кола учасників та залучає значні інвестиції. Ініціативи ідуть знизу, звідти, де краще відомо, що саме необхідно зробити.
Згадайте наші Програми з енергоефективності…. Порівняйте можливості наших споживачів енергії, комунальних підприємств, підрядників….
Переконаний, що якби в Україні був створений справжній ринок енергоефективності, то дуже швидко з’явилась би велика кількість енергосервісних компаній. А зараз замість розвитку іде процес застою та припинення діяльності багатьох українських компаній, які створені та тримаються за рахунок ентузіазму.
Збільшення інтересу до енергетичного аудиту спостерігається …. у енергоаудиторів. Це цілком зрозуміло, бо проведений аудит – це неабиякий досвід, це можливість розвитку компанії. Хто ще зацікавлений в енергоаудиті ? Напевно повинні бути зацікавлені споживачі та виробники енергії. Але для них важливим є кінцевий результат – модернізований об’кт, що забезпечує економію. За аудит, виконаний на полицю вони не мають бажання платити. А без оплати немає і аудиту. Думаю, що потенційний споживач цієї послуги ще не відчув, не зрозумів, що енергоаудит йому потрібний.
Можливо я недостаньо інформований, але у мене складається враження, що в сучасних умовах основним джерелом фінансування виконання енергетичного аудиту є міжнародні програми USAID, GIZ, NEFCO та інші. Але виконавці цих аудитів – це дуже вузьке «елітне» коло, яке здебільшого базується в столиці.. А самі аудити не завжди знаходять тих, для кого планувалась їх розробка.
В Україні виконано достатньо багато енергетичних аудитів. Якби існувала якась доступна для користування база даних, що містила б показники енергоефективності об’єктів проведення аудитів, то проведені енергоаудити дали б велику користь. Достовірна інформація дорого коштує. Щоб створити таку базу даних необхідно напрацювати певну систему критеріїв оцінки об’єктів споживання та генерації енергії. Вони повинні бути єдині для всієї держави. На жаль, цього у нас немає. Більше того навіть обов’язкові для застосування в Україні національні нормативи, що встановлюють вимоги до проведення аудитів, досить часто ігноруються енергоаудиторами. Так енергоаудити будівель виконуються за іноземними методологіями із використанням класифікації енергоефективності будівель у відповідності до іноземних нормативів, що не діють в Україні. Це носить масовий характер та відбувається за умов, що в Україні вже багато років діють та є обов’язковими для застосування ДБН В.2.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель» та ДСТУ НБА.2.2-5:2007 «Настанова з розробки енергетичного паспорта», які регламентують розробку енергетичних паспортів будівель та їх класифікацію за енергетичною ефективністю. Мені здається, що є привід замислитись. Адже за енергоаудитом повинен розроблятись проект, який має пройти експертизи, в тому числі і на відповідність діючим в Україні нормам.
Щоб збільшити інтерес до енергетичного аудиту він повинен бути якісним, дійсно корисним та, головне, має бути виконаним у потрібний час і в потрібному місці. Зацікавленість в енергоаудиті буде зростати в міру розвитку ринку енергетичного сервісу.
Популяризації енергетичного аудиту має сприяти перегляд вимог до енергетичного аудиту та методології його проведення.
Довідка
Компанія «НВЦ Теплокомплект» створена професіоналами, що працюють в області енергосервісу довгі роки, а також молодими ініціативними висококваліфікованими фахівцями своєї справи. Компанія здійснює весь комплекс робіт з проектування, комплектації, монтажу, пуско-налагодження, сервісного обслуговування сучасних опалювально-вентиляційних систем, систем водопостачання, автоматизованих теплопунктів, систем інфрачервоного обігріву, систем нетрадиційної енергетики. Детальніше на сайті http://www.tecom.com.ua/