24 жовтня 2014 року у приміщенні Запорізької ОДА пройшов міжнародний семінар “Комплексна енергозберігаюча санація багатоповерхових житлових будинків. Фінансові та правові аспекти“, організований в рамках проекту “Сталий розвиток житлового господарства в Україні: сприяння місцевому розвитку та посилення ролі громадських організацій”.
В роботі семінару взяли участь близько 126 учасників, серед яких співробітники міських адміністрацій, представники ОСББ, спеціалісти з питань теплопостачання та будівництва.
Керівник проекту Лариса Шреккенбах, Ініціатива “Житлове господарство у Східній Європі” (Берлін) представила “Перспективи Національної стратегії енергоефективності в Україні”. Цей документ розроблений німецькими організаціями: “Східний комітет німецької економіки”, “Центр компетенції щодо крупних населених пунктів” та Ініціатива “Житлове господарство у Східній Європі”. Цей почин підтримує Федеральне міністерство охорони навколишнього середовища Німеччини, яке тісно співпрацює з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України. Вже створена українсько-німецька група, яка працює над розробленням фінансового механізму сприяння проведенню широкомасштабної енергозберігаючої санації житлового сектору.
Основна ідея: інвестиції у підвищення енергоефективності житлово-комунального господарства здійснюються за рахунок зниження субсидування енергії для кінцевого споживача.
Переваги: економічне зростання, зайнятість населення, зниження залежності від імпорту нафти і газу, додаткові джерела наповнення бюджету (податки, цільові відрахування).
Лариса Шреккенбах також акцентувала увагу на програмах фінансування, які враховували національні особливості. Також вона зазначила, що завдяки розвитку цих програм зменшиться навантаження на бюджет не тільки за рахунок економії енергії і скорочення субсидій, але й завдяки отриманню додаткових доходів – це складе близько 25% інвестиційних витрат тільки у податковій сфері і у сфері соціального забезпечення.
Процес має фінансуватись на основі бюджетних коштів, міжнародних і національних кредитів, грантів від країн-донорів. Фінансування повинно надаватись заявникам (товариствам власників квартир/теплопостачальним підприємствам, ТОВ/АО та їх вкладникам).
Фінансування це:
- довгострокові кредити (15-20 років) з низьким відсотком (6-8% річних);
- передача кредитів через національні фінансові інститути заявникам з невисокою банківською маржею;
- гарантування кредитів від держави / або залог за домовленістю для об‘єднань власників житла.
Надходження від виплати кредитів можуть використовуватись як револьверний фонд з метою подальшого інвестування. Державна фінансова організація з розвитку будівництва, яка може бути створена в якості відділу державного банку, краще за всі інші варіанти підходить до описаних завдань. Таку фінансову організацію перевірятимуть незалежні аудитори, а також державні органи. Міжнародні практики з питань сприяння та фінансування енергозбереження через комерційні банки навряд чи можливо рекомендувати на пострадянському просторі, оскільки умови кредитування не дуже сприятливі (високі ставки, малі строки погашення).
Як зазначила Лариса Шреккенбах, реконструкція систем централізованого теплопостачання повинна базуватись тільки на місцевих енергетичних концепціях. Це необхідно для підвищення ефективності енергопостачання. В цьому контексті особливо важливо, одночасно з реконструкцією системи теплопостачання, залучити необхідні інвестиції у будівлі для їх оснащення лічильниками тепла. В іншому випадку, перехід до тарифів на основі споживання, які є стимулом для енергозбереження, в майбутньому не буде можливим у зв‘язку з відсутністю технічного оснащення.
Федір Барулін, Голова «Регіональної ради підприємців» розповів про механізм «револьверного» фінансування енергоефективних проектів. Це один з ефективних фінансових механізмів в умовах дефіциту бюджетних коштів. Револьверний фонд функціонує на умовах постійного реінвестування у проекти з невеликим строком окупності і акумулювання нових ресурсів. Муніципалітет кожного міста може створити свій власний револьверний фонд або взяти участь у вже існуючому фонді.
Також доповідач зазначив нагальні проблеми револьверного фінансування. Вони пов‘язані з відсутністю національного і місцевого законодавства у цьому питанні, з високими вимогами безпеки при виборі проектів, а також з нечіткими зобов‘язаннями позичальників.
Андрій Дзюба, експерт з правових питань Львівської громадської організації “Центр досліджень місцевого самоврядування”, розповів учасникам семінару про проблеми законодавства щодо управління багатоквартирними будинками. Він акцентував увагу на помилках у Законах України “Про приватизацію державних житлового фонду” і “Про житлово-комунальні послуги”, в яких при приватизації житлового фонду не був визначений статус спільної власності, а у сфері житлово-комунальних послуг відсутня адресна система пільг та субсидій.
Також він зазначив проблемні питання Закону України “Про об‘єднання співвласників багатоквартирного будинку”, а саме про необов‘язкове створення ОСББ, про участь колишнього власника багатоквартирного будинку в обслуговуванні та ремонті неподільної і спільної власності житлового комплексу.
Але поряд з негативними явищами у законодавчому полі України, що стосуються управління житловим фондом, з‘явилися важелі стимулювання створення та якісного управління ОСББ. Одним з таких важелів є законопроект “Про особливості права власності у багатоквартирному будинку” (реєстр. №4463а від 11.08.2014). Він чітко визначає загальну спільну власність на неподільне майно, відміняє участь колишнього власника в обслуговуванні та ремонті спільного і неподільного майна житлового комплексу, визначає ОСББ як неприбуткову організацію та встановлює правила голосування мешканців на зборах, пропорційно до площі їхньої власності в цьому будинку. На думку експерта, цей законопроект стимулюватиме модернізацію житлового фонду в Україні, в тому числі у сфері енергозбереження. Проте, для стійкого розвитку житлового господарства в Україні у сфері енергозбереження необхідний ще Закон України “Про енергетичну ефективність будівель“, який наразі має статус законопроекту. Він націлений на стимулювання енергетичної паспортизації і сертифікації будівель житлової сфери, що стане додатковим поштовхом для проведення широкомасштабної енергозберігаючої реновації житлового фонду в Україні.