Енергоефективні проекти в містах України (на прикладі Херсону)

04.06.2014

kherson_1

Асоціація енергоаудиторів розпочинає серію публікацій/інтерв’ю головною темою яких є ставлення до енергоаудиту керівництва країни, його перспектив та практичної цінності в процесі підвищення енергоефективності міст і підприємств України.

Першим інтерв’ю Асоціація енергоаудиторів взяла у Заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Володимира САЛЬДО.

1. Внаслідок постійного росту цін на енергоресурси, зокрема на газ, які, на Ваш погляд, є шанси в українців стати енергоощадною нацією?

Шанси є завжди, і для того, аби стати енергоефективною державою, Україна має дуже багато енергетичних джерел. Але скільки б їх не було, якщо не заощаджувати, не переходити поступово на відновлювальні джерела, не зменшувати споживання енергетичних ресурсів, досягнути статусу енергоощадної нації буде надто складно.

За досвідом роботи міським головою Херсона, та й на базі аналізу, який в цілому по Україні ми маємо в Комітеті ВРУ з питань житлово-комунального господарства, можу сказати, що найбільші втрати енергоресурсів були і залишаються саме в житлово-комунальному секторі. Чинників, що заважають заощаджувати енергоресурси, багато: багатоквартирне житло, недостатнє утеплення стін і дахів, втрати на мережах теплопостачання, каналізації, на водогонах, втрати тепла через неенергозберігаючі вікна, велике використання електроенергії для охолодження приміщень влітку. Треба проводити комплексну реконструкцію об’єктів енергетики – електричної, теплової, газової. І для цього потрібна, як кажуть, політична воля і на рівні держави, і на рівні місцевих органів влади. Потрібні умови – законодавче поле, що сприятиме роботі з енергоефективності. Необхідно збільшувати вироблення енергії з альтернативних джерел. Перетворювати сонячну енергію в електричну і теплову, виробляти енергію з біомаси (а такі можливості використовуються в Україні лише на 5%), використовувати зворотню енергію руху каналізаційних стоків, вітрову, гідроенергетику, геотермальні джерела. Коли ми будемо користатися всіма цими ресурсами, безперечно, станемо енергоефективною нацією не декларативно, а фактично.

2. Скажіть, будь-ласка, які заходи з енергоефективності зараз проводяться в Херсоні? Які основні стратегічні задачі в місті, в контексті підвищення енергоефективності?

Ми розпочали цю роботу ще на початку 2000-х років. Тоді Херсон увійшов до Асоціації “Енергоефективні міста України”. У 2007 році вперше в державі без зовнішньої підтримки Херсонська міська рада створила “Комунальну енергосервісну компанію” з повноваженнями щодо енергоаудиту, розробки та впровадження заходів зі зменшення витрат на енергоресурси в комунальних підприємствах, у бюджетних організаціях та житлових будинках.

Завдяки використанню енергозберігаючого обладнання лише на міськводоканалі у 2009-2011 роках заощаджено більше 3 млн. коштів міського бюджету. Я зміг переконати депутатів, і міська рада затвердила Програму енергозбереження в закладах соціальної сфери, що фінансуються з міського бюджету. Це за 2 роки дозволило заощадити більше 40 млн. грн. У 2011 році на рівні Міністерства регіонального розвитку Херсон відстояв фінансування робіт із реконструкції двох котелень із установленням теплоутилізаторів. Це поліпшило теплопостачання 71 житлового будинку, дитячого садка і школи в одному з густонаселених мікрорайонів міста.

Паралельно для економії коштів міського бюджету в закладах освіти і охорони здоров’я Херсона ми встановлювали енергозберігаюче обладнання.

Для прикладу, з 11 лікувально-профілактичних установ, підпорядкованих міському управлінню охорони здоров’я, автономне опалення мають 8. Із 145 закладів освіти міста автономне опалення мають 46. Сонячні колектори для забезпечення гарячою водою встановлені в 17 навчальних закладах. Значну економію дає встановлення теплових лічильників, енергозберігаючих ламп для зовнішнього освітлення.

Xerson

Це, так би мовити, закладена в минулі роки основа. Що стосується днів сьогоднішніх і перспектив, – Херсон з 38 міст України, що подали заявки, увійшов до 15 обраних для участі у проекті “Муніципальна енергетична реформа в Україні”. Впровадження проекту, розрахованого на 4 роки, розпочнеться в місті вже цього року. Я сподіваюся, що нова міська влада продовжить роботу з енергозбереження, і що це буде один з основних напрямків розвитку міського господарства і енергетичної ефективності економіки. Адже йдеться і про виконання Угоди мерів, яку від імені міста, працюючи ще міським головою, я підписав у 2009 році (Угода мерів – провідна ініціатива, започаткована ЄС, котра охоплює місцеві та регіональні органи влади, які беруть на себе добровільні зобов’язання підвищувати енергоефективність та нарощувати використання відновлювальних джерел енергії на своїх територіях. Слідуючи цим зобов’язанням, підписанти Угоди прагнуть скоротити власні викиди CO2 щонайменше на 20% до 2020 року – ред.). Угода визначила енергозбереження складовою масштабної реформи міського господарства. Вона дозволить диверсифікувати напрямки фінансування з міського бюджету, направляти їх не на утримання тих чи інших об’єктів, а на модернізацію і розвиток, дозволить залучати інвестиції у проекти з енергоефективності, що фінансуються приватними, публічними інвесторами та міжнародними фінансовими організаціями.

Все це – поліпшення якості життя і з економічної, і з екологічної точки зору. Але підкреслю: стратегічно темпи роботи з енергозбереження низькі через надмірно зарегульовані умови для залучення інвесторів. Потрібна реформа законодавства, що вдосконалить ці процесси. І над відпрацюванням законів, сприятливих для розвитку енергоефективності, ми працюємо зараз з депутатами – членами міжфракційного депутатського об’єднання “За енергетичну незалежність України”.

3. Останнім часом, дуже часто говорять, що «Енергоаудит це не розкіш, а необхідність», чи вважаєте ви це твердження правильним?

Абсолютно. Без енергоуадиту енергозбереження неможливо. Це як для хворого, аби призначити лікування, необхідно поставити діагноз. Саме енергоаудит може показати, в яких напрямках треба вибудовувати заходи з енергозбереження.

4. Яке у вас ставлення до енергоаудиту? (взагалі та з практичного досвіду)

Динаміка витрат на комунально-побутові потреби, на споживання різних видів енергії значно випереджає динаміку росту бюджету. Будь-якого бюджету. Тому скорочення інтенсивного споживання енергоресурсів за рахунок організаційних і технологічних змін – не просто актуальне. Воно необхідно економіці, як живій істоті повітря.

Я вже казав про Муніципальний енергетичний план Херсона – це, по суті, стратегія модернізації системи теплопостачання міста і термомодернізації житлових і бюджетних будівель. Зараз він, як кажуть “на виході”, але робота була розпочата декілька років тому. І більшість розрахунків ми зробили через експрес-аудити, приміром, в закладах соціальної сфери та на теплових організаціях. На основі енергоаудиту складені енергопаспорти, де визначені “вузькі” місця і основні напрямки діяль¬ності у сфері управління енергетичною складовою міста в напрямку енергоефективності. Якщо говорити про тактичні кроки, – це зниження потреби в теплі у будівлях бюджетної сфери на 35% через термомодернізацію (заміну вікон, внутрішніх інженерних систем, установку лічильників та регуляторів теплового потоку на добовому інтервалі). Це переведення будівель бюджетної сфери на автономні джерела тепла – заміщення природного газу екологічно і економічно ефективним біопаливом на 80% від існуючих рівнів споживання. Планується установка автономних котелень і теплонасосних пунктів в будівлях шкіл, садочків та лікарень. Це будівництво біопаливних котелень для груп з 3–10 будівель, тобто заміщення в системі теплопостачання Херсона природного газу екологічно і економічно ефективним біопаливом на 80% від існуючих рівнів споживання.

І в результаті місто матиме зниження потреби в теплі у 3 рази. Переведення генеруючих джерел з монопаливного на мультипаливний баланс з використанням екологічно і економічно ефективних технологій виробництва теплової енергії дозволить зробити так, що у майбутньому природний газ у міській системі теплопостачання повинен зайняти роль мазуту – пікового та резервного виду палива.

Економія бюджетних коштів – раз, покращення якості тепла – два, технологічне оновлення систем – три, підсилення можливостей бюджету – чотири. Як у практика, враховуючи усі ці чинники, яке в мене може бути ставлення до енергоуадиту?

5. Чи обов’язково, на вашу думку, енергоаудит повинна проводити енергосервісна компанія чи краще в містах створювати відділи енергоменеджменту?

Це питання процедурне. Головне – якісний енергоаудит, а хто буде його проводити, можна визначити за конкурсом, або шляхом тендеру. Процедури можуть бути різні.

IMG_3292

6. Наскільки реальне/доцільне залучення закордонних кредитів при існуючих довгих бюрократичних процедурах (як з боку фондів, так і з боку міст).

Для прикладу: від подачі заявки і затвердження бізнес-плану по проекту Nefco в Херсоні до підписання кредитної пропозиції (навіть не угоди) пройшло біля року. Подібні строки і по іншим містам, навіть без врахування сьогоднішньої політичної ситуації. Чи плануються в ВР якість кроки по спрощенню цих процедур?

Тут, дійсно, є проблема. І пов’язана вона, як я вже казав, з надмірною зарегульованістю самої системи залучення інвестицій в цю сферу. Дуже складні умови, багато складних процедур з оформленням документів. І головне – відсутність гарантій для інвесторів у поверненні коштів. Крім того, запобігання наднормативним витратам на етапі теплоспоживання стримується обмеженими фінансовими ресурсами державного і місцевих бюджетів. І ще один фактор: відсутність адміністративних та бюджетних санкцій за неефективне споживання енергоресурсів нівелює в керівників бюджетних установ потребу щодо впровадження енергоощадних заходів.

Вирішити це питання комплексно, охопити більшу кількість об’єктів, зменшити поточні видатки бюджетів на утримання будівель і забезпечити ефективне виконання державних програм з підвищення енергоефективності можливо через запровадження механізму надання енергосервісних послуг. У тому числі, шляхом фінансування енергозберігаючих проектів за рахунок залучення приватного капіталу. Результат ми побачимо не відразу, десь протягом десятиріччя.

Мотивацією для залучення інвестицій компаніями, які надаватимуть енергосервісні послуги, буде законодавчо врегульований процес з відповідними зобов’язаннями та гарантіями з боку органів місцевого самоврядування та виконавчої влади. Зараз відсутні гарантії сплати бюджетними установами за енергосервісні послуги, оскільки, за Бюджетним кодексом, бюджетні зобов’язання обмежені одним роком.

Аби законодавчо змінити ці умови, ми з колегами-депутатами внесли законопроекти щодо енергосервісних послуг у бюджетних установах. Підхід такий: створення законодавчої основи для функціонування механізму енергосервісних договорів в бюджетній галузі, розширення сфери надання місцевих гарантій фінансування в межах енергосервісного договору та надання прав головним розпорядникам бюджетних коштів укладати енергосервісні договори.

Приємно, що маємо тут підтримку і з боку Мінрегіону. Маючи досвід роботи у місцевому самоврядуванні, віце-прем’єр-міністр Володимир Гройсман долучився до цих питань. Він – теж практик, і розуміє їх важливість з точки зору міського голови, яким довгий час працював. Законопроекти підтримані парламентським Комітетом з питань житлово-комунального господарства. Така спільна позиція завжди важлива в прийнятті законодавчих актів.

7. Як ви вважаєте, чи може стати проведення енергоаудиту (енергопаспортизація будівель) обов’язковим в Україні і чи вважаєте ви це потрібним? Які в цьому можуть бути позитивні/негативні моменти?

Це необхідна річ. Зараз відпрацьовується проект Закону “Про енергетичну ефективність будівель”. І паспортизація та сертифікація енергетичної ефективності будівель визначаються в цьому законопроекті як невід’ємна складова. Причому вимоги щодо формування паспорту та сертифікату визначені у відповідності до директив ЄС. Тут, знову таки, ми співпрацюємо з Мінрегіоном. Не треба шукати негативних моментів. Якщо шлях обрано і зроблено перші кроки, ми маємо йти далі, а не озиратися постійно. Це реформа, вона може болісно сприйматися. Але коли ми визначаємо енергоефективність важливою складовою державної політики не декларативно, а на справі, ми наближуємо якість життя українців до європейської. І це – безперечний факт.

Saldo_V

Володимир САЛЬДО

Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики

  • Интересно, когда все же примут закон “Про енергетичну ефективність будівель”. Когда его хотя бы планируют подавать на рассмотрение в ВР?

    • А какие вы ожидаете результаты после его принятия?

      • Как минимум – стимулирование к проведению энергетических аудитов. К сожалению, у нас в государстве логика “если в законе не написано, то делать не нужно” неистребима…

        • Я дуже сумніваюсь, якщо його зроблять обов’язковим – то це буде стимулювати розвиток ринку.
          Ми постараємся цього місяця провести спеціальний вебінар на цю тему.

          • Будет очень интересно поучаствовать.

          • Михаил Москалик

            Не діждетесь!

    • Михаил Москалик

      Надіюсь, що ніколи! юо це розвод на гроші не тільки бюджету, але в першу чергу Споживачів!

  • Роман

    Так це “развод на бабки”
    Якщо чинуша не хоче робити може казати : не має документації, немає енергоаудиту і ще не має, не має, не має
    Якщо усіх их, якім потрібно папери послати під 3 чорти, легше стане жити і набагато.
    І це без балагану. Так інженер, так з 20 річним практичним досвідом, так науковець.

  • Владимир

    Прочитав и коментарии в т.ч., хотелось бы задать другой вопрос. Я думаю для Вас, как и для посетителей сайта не секрет, что в Украине в частности порядка 75% тепла остается в земле. Трубы необходимо менять или утеплять заново. Как Вы относитесь к постройке миникотелен на каждый отдельно взятый многоэтажный дом. Технологии на сегодняшний день шагнули вперед и не обязательно сидеть истопнику на 1 многоэтажке, при загрузке котла 1 раз в сутки или неделю. Сразу решается куча проблем: места для рабочих, 75% экономии энергоресурсов.

  • Михаил Москалик

    Хочу почути від автора хто є зацікавленим в цій “енергоефективності”?